Єдність заради ефективності!

(Програмні тези об'єднаного профспілкового руху України)

Наша мета - створення в Україні єдиного, незалежного, потужного і самодостатнього профспілкового руху європейського зразка. Сьогодні тільки профспілки спроможні в нашій країні обстоювати інтереси людей найманої праці, добитися поліпшення якості життя кожної трудящої людини, змусити владу і роботодавців виконувати свої соціальні зобов'язання. Без активних профспілок не буває справедливого суспільства.

I. Посилення впливу профспілок

Для активних дій із захисту прав і свобод трудящих ми повинні об'єднати всі свої зусилля, відкинувши політичні та інші внутрішні суперечки і провести об'єднання всіх профспілкових структур у єдину могутню й авторитетну профспілкову організацію на базі найчисельнішого профоб`єднання – Федерації профспілок України. Профспілки мають повернути собі головне – функцію управління всією сферою соціального захисту в країні, а державі залишити піклуватись лише про тих, хто за віком чи за станом здоров`я не може забезпечити собі гідний рівень життя.

Посилення свого впливу на суспільство об'єднані профспілки повинні проводити через:

• негайне ухвалення Верховною Радою України двох основоположних законодавчих актів – «Трудового кодексу» та Закону України «Про соціальний діалог», з урахуванням вимог профспілок;

• закріплення на законодавчому рівні всіх соціальних прав та гарантій для людей найманої праці в Україні, в тому числі права профспілок захищати своїх членів у судових та інших інстанціях;

• обов`язкову участь профспілкових представників у роботі відповідних державних комісій з соціальних питань;

• впровадження в життя широкої профспілкової програми соціальної справедливості, за якою не чиновник, який розподіляє блага, а людина, яка працює і створює їх, має бути найбільш шанованою в суспільстві. Усі члени суспільства мають рівні права на достатні соціальні блага та доступ до них. А людина, що трудиться, не може бути бідною і не потребує жодних пільг – тільки вчасно виплачена гідна заробітна плата, більш ніж будь-яка система пільг, здатна буде забезпечити робітника всім необхідним, а пільги слід запроваджувати лише для тих людей, які не можуть працювати за віком або за станом здоров`я.

• повноправного управління фондами обов`язкового соціального страхування та іншими соціальними фондами без втручання держави, яка не платить у ці фонди ні копійки;

• реалізації профспілкової програми утворення в Україні високої ціни найманої праці – не менше ніж 25% від вартості кінцевого продукту чи наданої послуги, із щорічним збільшенням цієї частки на 5% і доведенням її до 60%;

• перетворення консолідованих вітчизняних профспілок на реальну школу самоврядності людей найманої праці шляхом переходу від масово поширеного зараз ручного управління профспілками невеликими групами лідерів до справді демократичного врядування на підставі рішень і дій усіх членів профспілок, а також акціонування існуючого профспілкового майна між усіма членами профспілок, які будуть визначені єдиним електронним реєстром;

• культивування в широких масах трудящих почуття власної гідності, навичок самостійного, критичного і конструктивного ставлення до себе, свого таланту, праці, а також до роботодавців, держави та їх обіцянок, уміння обстоювати свої інтереси і права так, як це робиться в цивілізованих і розвинених країнах Європи, коли ті, хто трудиться, у більшості випадків ефективно добиваються захисту своїх законних прав;

• утвердження в усіх сферах соціального життя високої трудової, громадської та суспільно-політичної відповідальності кожного перед кожним як основи розбудови морально-етичної держави – України.

II. Внутрішня реформа Федерації профспілок України

1. Задля усунення у майбутньому спроб зловживань профспілковим майном, ми повинні створити єдиний Фонд профспілкового майна, щоб ніхто одноосібно не міг управляти цим майном, а кожен член профспілки одержував від нього користь. Для цього потрібно:

• добитись ухвалення Верховною Радою України Закону «Про фонд профспілкового майна», запропонованого профспілками;

• створити єдиний електронний реєстр усіх членів профспілок;

• оформити на кожного зареєстрованого члена профспілок індивідуальну акцію у формі електронної картки, зробивши його акціонером Фонду профспілкового майна, від якого він щорічно буде одержувати свої дивіденди.

2. Внести відповідні зміни до статутних документів ФПУ, за якими посилити відповідальність керівників територіальних та місцевих профорганізацій щодо виконання своїх статутних повноважень.

3. Запровадити жорсткий контроль за надходженням і використанням членських внесків та профспілкових коштів взагалі. Керівництво ФПУ зобов`язане регулярно звітувати перед своїми членськими організаціями про цільове використання майна та коштів профспілок. Зарплата керівництва і працівників апарату ФПУ має бути достойною, але не завищеною.

4. Будинки й офісні приміщення профспілок як у Києві,так і в обласних центрах повинні бути надані в користування виключно профспілковим організаціям, а не орендуватися сторонніми приватними фірмами.

5. Профспілки не матимуть активного розвитку і достойного майбутнього без притоку в них молодих кадрів, які потрібно не тільки активно залучити, але й забезпечити їм перспективу професійного зростання.

ІІІ. Реалізація соціальних програм

Усі минулі роки вітчизняні профспілки займались, в основному, ганебним розподілом коштів і майна, а також формально ідентифікували себе як захисників інтересів і прав трудящих лише в тих соціально-економічних і трудових процесах, у яких робоча сила кожного найманого працівника бере участь як щось уже сформоване, готове, як певна цінність, що застосовується і витрачається.

Сучасний роботодавець і держава лише використовують, споживають робочу силу найманих працівників. Профспілки, як можуть, контролюють цей екстенсивний процес і намагаються залишити його в рамках показної пристойності. При цьому вони байдужі до процесів та суспільних умов відновлення та формування нової робочої сили.

Ні роботодавців, ні державу, ні самі профспілки не турбує питання: а що ж буде завтра? Чи вдасться завтра на ринку праці знайти відповідну робочу силу в необхідній кількості і якості? Чи спроможний буде вітчизняний ринок праці запропонувати належним чином відновлену, достатньо кваліфіковану і, що найголовніше, здатну до освоєння якісно нових технологій і професій робочу силу?

На жаль, і просте, і розширене відновлення робочої сили залишається приватною справою кожного найманого працівника та його сім’ї.

Сьогодні потрібно докорінно змінити ідеологію та діяльність профспілок, зробити їх не тільки активно діючим, реальним механізмом захисту людей найманої праці в стосунках із роботодавцями і владою, але й системним інструментом реалізації широких програм відновлення і формування нової робочої сили в суспільстві. Цей механізм має працювати незалежно від того, хто в даний момент очолює вітчизняний профспілковий рух. У цьому суть подальшого розвитку профспілок.

Ми пропонуємо низку конкретних програм, які зможуть значно покращити соціально-економічне становище найманих працівників:

1) програма «Профосвіта» – включення закладів професійно-технічного навчання України до профспілкової системи освіти – це можливість забезпечення економіки країни висококваліфікованими фахівцями робочих професій, які зможуть реалізовувати інноваційні проекти економічного зростання і відповідатимуть вимогам високотехнологічних виробництв;

2) програма «Трудовий інспектор» - централізована мережа кваліфікованих трудових інспекторів, які виконують моніторинг і профспілковий контроль за умовами праці, техніки безпеки, відпочинку, гігієни, виконанням вимог Кодексу законів про працю на кожному підприємстві чи в окремому регіоні;

3) програма «Правовий інспектор» - централізована мережа кваліфікованих інспекторів-правознавців, які проводять моніторинг дотримання вимог регіональної, галузевої та Генеральної угод, колективного договору і трудового законодавства на підприємстві, галузі, в регіоні і в цілому по країні. Правовий інспектор надає консультації з трудового права і представляє працівників, членів профспілок, у судах під час вирішення трудових спорів (конфліктів) із роботодавцями і державою.

4) програма «Соціальний інспектор» - моніторинг усіх параметрів соціальної, сімейної, сімейно-побутової сфери життя кожного працівника і його сім`ї. Соціальний інспектор розширює спектр соціальної функції профспілок через вплив і захист сфери формування та розширеного відтворення робочої сили найманих працівників та підростаючого покоління;

5) програма «Екологічний інспектор» - регулярна перевірка екологічного стану конкретного регіону і функціонуючих у ньому підприємств. Екологічний інспектор у співпраці з Соціальним інспектором відстежує також екологію місцевого предметно-побутового та інформаційного простору;

6) програма «Профспорт і фізкультура» - спрямована на відродження місцевих, регіональних та загальнонаціональних спортивних товариств, створення нових спортивних центрів, шкіл, команд, клубів, спортмайданчиків, стадіонів, утвердження в країні традицій масових і регулярних занять фізичною культурою як основи спорту високих досягнень;

7) програма «Трудове житло» - дозволяє всупереч змові будівельних компаній, зменшити ціну квадратного метра житла до $1000. Таке житло трудящі зможуть купувати в кредит за кооперативним принципом.

IV. Жорсткі вимоги до влади

Щоб ефективно обстоювати права трудящих, профспілкам необхідно чітко й оперативно реагувати на дії влади і роботодавців. Безпосередні функції профспілок лежать у двох площинах:

• з одного боку – захисна функція, спрямована на забезпечення на законодавчому загальнодержавному рівні, а також окремими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та роботодавцями інтересів і прав найманих працівників через створення і забезпечення суспільством, роботодавцями і державою належних умов праці на виробництві, технічної і економічної безпеки тощо;

• з другого боку – представницька функція профспілок, виконуючи яку профспілки і їх лідери виступають як належним чином організовані, кваліфіковані і повноважні представники окремих найманих працівників та їхніх груп у стосунках із роботодавцями та владою, а також у судах під час розв’язання різноманітних трудових спорів і конфліктів.

Профспілка – це інструмент реалізації бажань (програм) людей найманої праці у суспільстві та в стосунках із роботодавцями й державою.

Прийшов час застосування радикальних, жорстких форм впливу профспілок та їх об’єднань на владу і реалізації своїх представницьких та захисних функцій через пікети, бойкоти, страйки, демонстрації, масові походи і демарші, інші акції громадського протесту і непокори, спрямовані проти державних і бізнесових структур, винних у порушенні загальнодержавних, регіональних або місцевих інтересів і прав великих мас найманих працівників.

Профспілки мають приймати активну участь у процесі формування і прийняття статей бюджету щодо соціальних програм і запровадити жорсткий контроль щодо виконання цих бюджетних статей. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні регулярно звітуватись перед профспілками і громадськістю про виконання всіх запланованих соціальних програм.

Сьогодні не можна допускати злиття профспілок та їх об’єднань із будь-якими політичними проектами та бізнес-структурами. Тільки повна незалежність профспілок забезпечить їх конструктивну діяльність у таких напрямках:

1) постійний жорсткий соціальний діалог із владою і роботодавцями на всіх рівнях;

2) контроль за виконанням умов Генеральної Угоди між урядом, роботодавцями і профспілками, а також інших регіональних і галузевих угод;

3) контроль над відповідними рішеннями Міністерства праці і соціальної політики України, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які впливають на соціально-економічний стан найманих працівників;

4) ініціювання та розробка законодавчих норм, які покращать якість життя людей найманої праці;

5) жорсткі вимоги до уряду щодо боротьби з інфляцією, підвищенням цін на товари народного вжитку, створення нових робочих місць тощо;

6) організація, при необхідності, протестних акцій профспілок по всій країні;

7) створення єдиного Страйкового фонду профспілок, а також Фонду підтримки та захисту вітчизняних профспілкових лідерів.

Робота і справедливість! – ось корінна потреба абсолютної більшості членів українського суспільства. Відсутність роботи та гідної винагороди за працю – ось головна причина зневіри народу у владі, відставання, занепаду і бідності нашого суспільства.

Висока ціна найманої праці і збільшення частки заробітної плати у вартості створеного продукту чи наданої послуги – ось єдиноправильний і справедливий шлях до відродження, незалежності і процвітання нації.

Дедалі частіше вкрай стомлене українське суспільство приходить до усвідомлення цих простих істин. Дедалі гучніше й наполегливіше воно вимагає негайних кардинальних соціальних змін у державі та активного руху в цьому напрямку всіх, хто ще може боротись.

Тому саме тепер ми зобов’язані об`єднатись і створити в Україні нові профспілки, які будуть відповідати своєму високому статусу захисників трудящих і приносити користь своїм членам і всьому суспільству. Консолідовані в єдину силу, ми змінимо на краще ситуацію в країні. У нас є за що боротись – це високі соціальні стандарти, достойні зарплати людей праці, справедливий розподіл всіх національних багатств.

Робота і справедливість!