|
Сьогодні в Україні існує певна правова колізія: приватні підприємці є частиною громадськості, яка практично «годує» місцеві бюджети, а заразом ще й чиновників, що з них харчуються, але у той же час, саме підприємці залишаються найбільш незахищеними від тих самих «вигодуваних» можновладців. Речі, які відбуваються у нас в державі не можуть не викликати подив у середньостатистичного жителя розвиненої Європи чи «догниваючої у розквіті» Америки - тих країн, куди начебто крокує Україна. На кожному кроці від політиків різних рівнів та різних політичних поглядів ми, пересічні українці, чуємо про «шлях до Європи» з її стабільною економікою та розвиненою культурою. Та що ж тим часом відбувається на нашій рідній землі?
Наскільки далекоглядним політиком потрібно бути, щоб зрозуміти такі елементарні речі? Чиновники вигадують максимально стислі рамки для підприємців, які на сьогодні є годувальниками великого чиновницького апарату. Напевно, вони не розуміють, що пиляють гілку, на якій сидять. Невже не ясно, що зживши зі світу такий інститут в Україні, як підприємництво сьогодні, вже завтра вони зіткнуться з проблемою фінансування не лише дотаційних сфер економіки, а ще й, як це не дивно, виплат власних зарплат, які в більшості й сформовані за рахунок податків та зборів. Тобто наступною армією безробітних і стануть якраз чиновники!
Навряд чи когось здивує той факт, що підприємництво в Україні намагаються не тільки змусити грати за диктованими правилами, а ще й, в разі непокори, просто знищують.
Хто ж дасть вичерпну відповідь на елементарне запитання: чим саме стане краще жити простому українському підприємцю, в разі прийняття цілого шквалу законопроектів, які покликані «зробити наше життя кращим вже сьогодні»?
Може це прийняття так званої «конституції бізнесу» - Податкового кодексу? Очевидно, що документ, який помістився на 300 сторінках, а пропозиції щодо його змін займають близько 5000 сторінок ( і це лише за об’ємом, не вдаючись до подробиць настільки безграмотно складеного документа, що навіть його співавтори мають запитань більше, ніж відповідей) - просто не має права на існування. Не може залишитися без уваги і форма його обговорення - коли документ виходить в «Урядовому кур’єрі» 3-го серпня, а його так зване «громадське» обговорення проводять вже 5-го зранку. Невже не повних двох діб і справді вистачить для того, щоб не лише формально прочитати, але й осмислити настільки важливий документ та розробити пропозиції до нього?
Чи може життя покращить вже прийнятий закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»? Примітно, що при його обговоренні навіть працівники Пенсійного фонду не можуть дати вичерпної відповіді: звідки взялась конкретна обов’язкова цифра, котру повинен платити підприємець до фонду, адже вона обчислюється з фонду заробітної плати, якого в підприємця немає і бути не може. Підприємець може отримувати прибуток, а може й нести збитки. Враховуючи, що на суб’єкта господарювання лягає (за наявності таких) ще й заробітна плата найнятим працівникам та всі внески відносно них, то треба його додушити ще й внеском до пенсійного фонду. За обрахунками - це близько 4000 грн. на рік, які можна було б спрямувати на розвиток. На запитання, де їх взяти в разі збиткової діяльності, на одному з обговорень працівник Пенсійного фонду відповів: «Нехай підприємці беруть кредити та платять». Більш ніж зрозуміле відношення!
Або, напевно, місію з «покращення життя» несе в собі Законопроект «Про ринковий нагляд і контроль продукції»? Особливо, враховуючи той факт, що у разі його прийняття відповідальність за якість товару лягає на плечі продавця, а не виробника чи імпортера. Згідно нововведень, навіть за наявності сертифіката відповідності товар може бути вилучено, як недоброякісний, при цьому весь тягар збитків лягатиме на продавця, як кінцеву ланку.
Навіщо все це робиться? Відповідь є. Спостерігається аналогія із свинею: розуміючи, що в кориті їжа скоро закінчиться, свиня намагається вхопити максимально, щоб потім спокійно полежати на бочку. Та невже чиновники, мов ті свині, не розуміють, що вік у свині короткий?!
Проте, існує ще один варіант відповіді – ніхто в кінцевому результаті не збирається приймати вищезгаданих проектів! Всі дії робляться заради того, щоб напередодні місцевих виборів відволікти народні маси від соціальних проблем, насамперед, подорожчання газу, підняття цін на продукти харчування та й взагалі зниження рівня соціальних стандартів. Гучне гасло: «МИ ЗРОБИМО ЖИТТЯ КРАЩИМ ВЖЕ СЬОЬГОДНІ», та просте питання: «ДЛЯ КОГО??????»
Сьогодні, в День незалежності України я почув від підприємців і такі слова: «День незалежності… як символ того, що від нас нічого не залежить…». Це говорять люди, які вже втратили надію на краще. Прикро…
Але я відповім: від НАС залежить ВСЕ! Залежить, як ми будемо прокидатися зранку та лягати спати ввечері, що ми будемо їсти і який одяг носити, як реагувати на тепло чи холод, як скорбити чи святкувати свята. А ще тільки від нас залежить, яке відношення у чиновників буде до нас, які рішення вони будуть приймати і наскільки довго вони протримаються в кріслі за наші з вами гроші.
ЗІ СВЯТОМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
З ДНЕМ НРОДЖЕННЯ, УКРАЇНО!!! |
